-
1 провідність повітря
проводи́мость во́здухаУкраїнсько-російський політехнічний словник > провідність повітря
-
2 теплопровідність повітря
теплопрово́дность во́здухаУкраїнсько-російський політехнічний словник > теплопровідність повітря
-
3 испорченность
зі[о]псованість, зіпсутість, попсованість (-ости), зі[о]псуття, (искалеченность) з[по]нівеченість (-ности), (в нравст. знач. ещё) розпоганення, зледащіння, зледащілість (-лости), (грубо) розіпсіння, зі[о]псіння. -ность воздуха - зіпсутість, зіпсованість повітря. -ность вкуса - зіпсованість, зіпсуття смаку. -ность нравов - зіпсуття звичаїв (норовів).* * *зіпсо́ваність, -ності, зіпсу́тість, -тості, зіпсуття́ -
4 теплота
1) физ. теплота́едини́ца теплоты́ — одини́ця теплоти́
2) ( тепло) тепло́, теплота́3) (качество, свойство) теплота́, те́плість, -лості\теплота во́здуха — теплота́ (те́плість) пові́тря
душе́вная \теплота — душе́вне тепло́
-
5 проводимость воздуха
прові́дність пові́тряРусско-украинский политехнический словарь > проводимость воздуха
-
6 теплопроводность воздуха
теплопрові́дність пові́тряРусско-украинский политехнический словарь > теплопроводность воздуха
-
7 проводимость воздуха
прові́дність пові́тряРусско-украинский политехнический словарь > проводимость воздуха
-
8 теплопроводность воздуха
теплопрові́дність пові́тряРусско-украинский политехнический словарь > теплопроводность воздуха
-
9 Благорастворённость
(о воздухе) здоровість (повітря). -
10 влажность воздуха
Русско-украинский металлургический словарь > влажность воздуха
-
11 воздушная скорость
пові́тря́на шви́дкістьРусско-украинский политехнический словарь > воздушная скорость
-
12 воздушная скорость
пові́тря́на шви́дкістьРусско-украинский политехнический словарь > воздушная скорость
-
13 лёгкий
и -гок1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.* * *легки́й и ле́гкийлёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто
с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї
-
14 недостаток
1) кого, чего - (отсутствие) брак (-ку) кого, чого, (нехватка) недостача, нестача кого, чого. [Брак фарб на своїй палітрі поет надолужує звуками (Рада). Брак відповідної літератури (Наш). Недостача досвідчених робітників (Пр. Правда). Недостача свіжого повітря (Франко). На всьому (у світлиці) є слід недостачі пильнування (Л. Укр.). Нестачу внутрішнього змісту силкується надолужити на самі нерви розрахованими словами (Рада)]. Вследствие -тка, по -тку чего - через брак чого, за браком чого, через те що бракує чого, бо бракує чого. [Через брак грошей мусіли спинитися всякі справи (Доман.). Неможливість дати місце певній особі через брак вакансії (Коцюб.)]. -ток воды, хлеба - брак (недостача) води, хліба, безвіддя (-ддя), безхліб'я (-б'я). [Декотрі од безвіддя та безхліб'я по степу падали (Куліш)]. -ток надлежащего надзора - брак належного догляду, малий догляд. -ток памяти, ума - брак пам'яти, розуму. -ток средств - а) брак засобів; б) (бедность) нестатки; см. ниже под 3);2) в чём - недостача чого и в чому, брак чого. [Ну, кажи: чого тобі недостача? (Звин.). Нам недобре: в нас хліба недостача (Звин.). Сього-того треба, жінка не вважає: тільки чого недостача, - в батька-матір лає (Грінч. III). Коли в манастирях був папірусу брак, ченці з рукопису старе письмо змивали (Вороний). Купив-би всього, та брак грошей (Сл. Гр.)]. Есть -ток в чём - бракує чого, є недостача в чому (чого), (описат.) скупо (тонко) на що и чого, (шутл.) посуха на що. [Скупо в мене на гроші (Кониськ.). В мене грошей тонко (Васильч.). Знать у вас на честь посуха, в нас - на копійки (Рудан.)]. Нет, не было -тка в ком, в чём - не бракує, не бракувало кого, чого, нема(є), не було недостачі в кому, в чому, (гал.) не хибує, не хибне, не хибувало, не хибло кого, чого. [В збірці поезій він показав і свої гарні прикмети, яких у його багато, так і хиби, яких йому теж не бракує (Н. Громада). Ні в чім не було недостачі (Квітка). Коли вже дано приклад, не хибло й наслідувачів (Павлик)]. Окажется -ток в чём - виявиться, що бракує (нестає, невистачає чого); забракне що и чого. Испытывать (терпеть), испытать -ток в чём - зазнавати (при отрицании ещё знати), зазнати недостачі (нужды: нужди) в чому, (иногда) нуждатися чим, бідувати на що, голодувати на що. [Не зазнали вони ні в чому недостачі (Коцюб.). Не знає душа його недостачі в нічому, чого бажає (Куліш). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.). Найпаче бідує на штани (Корол.). На гребінці я не голодувала (Житом.)];3) (нужда) нестаток, недостаток (-тку), (чаще мн.) нестатки, недостатки (-ків), (редко) нестачі (-тач), (нищета, убожество) злидні (-нів). [Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Товариші наскладали з нестатків своїх грошенят (Р. Край). Ціле його життя пройшло в бідності і недостатку (Франко). Виростав у злиднях та недостачах (Мирний)]. Жить в -тке - жити в (при) злиднях (при вбозтві, убого), злиднювати;4) (дефект, порок) вада, хиба, (из'ян) ґанджа (ж. р.), ґандж (-джу, м. р. и -джи, ж. р.) и ґанч (-чу, м. р. и -чи, ж. р.), догана, пригана. [В неї були свої вади, - наприклад, вона була дуже горда (Грінч.). Не вважаючи на дрібні вади в його творах, Шевченко єсть геній (Грінч.). Недобрий, кажеш, борщ? а яка-ж йому вада? (Звин.). Не будемо виправдувати хиб нашого народу (Грінч.). Добрість - наша певна хиба (Самійл.). Це в йому маленька хиба, маленька ґанджа (Н.-Лев.). Кінь - як сокіл, і ґанчу не має (Рудан.). Свита добра, ніде догани в ній нема (Звин.)]. Пороки и -тки - хиби й вади. Душевный -ток - душевна вада. Органический, природный -ток - органічна, природна вада (ґанджа). Телесный -ток - тілесна вада, (увечье) каліцтво. Находить, найти -тки в ком, чём - знаходити, знайти вади (хиби, ґанджу, ґандж, ґанч) в кому, в чому, ґанчувати кого, що, давати, дати догану (пригану, ганьбу) кому, чому. [Дівчина вередує з женихами, ґанчує (Гуманщ.). Свита добра, ніхто догани не дасть (Чигиринщ.)].* * *1) ( нехватка) недоста́ча, неста́ча; ( отсутствие) брак, -у, відсу́тність, -ностіза \недостаток тком, по \недостаток тку — за бра́ком, че́рез брак
нет \недостаток тка в ком-чём — не браку́є кого́-чого́, вистача́є кого́-чого́
2) ( нужда) неста́ток, -тку, недоста́ток, недоста́ча\недостаток тки — мн. неста́тки, -ків, недоста́тки; ( бедность) зли́дні, -нів
3) ( изъян) ва́да, дефе́кт, -у, ґандж, -у и -і; ( погрешность) хи́ба; ( недочёт) недо́лік, -у\недостаток к зре́ния — ва́да зо́ру
-
15 зараза
1) (virus, contagio) зараза. [Зараза і пішла по всьому тілу (Кониськ.). Щоб болість лиха заразою не розійшлася (Куліш)];2) (о зараз. болезни и перен.) зараза, пошесть (-сти), заметь (-та), (поветрие) повітря. [Не злякають тебе стріли, ні зараза ополудні (Куліш). Пішла пошесть по людях (Поділля). Це він такі думки навіває! це чиста пошесть! Аби ще всі діти не заметилися (не заразились) від його! (Крим.)];3) -за! (бранно) - хороба! зараза!;4) бот., Orobanche epithymium - зараза, заразиха.* * *зара́за; ( вредина) ка́пость, -і, па́кість, -кості -
16 нездоровый
1) (больной) нездоровий, слабий, х(в)орий, недужий. [А хоч рана й загоїлась, - він… нездоров (Франко)]. Быть -вым - нездужати, бути слабим (х(в)орим). [Він і фізично ще трохи нездужав (Виннич.)];2) (слабый) нездоровий, кволий, млявий, (хилый) хирий, хирний, хирявий. [Хирне, мляве та кволе покоління інтелігенції (Крим.)];3) (вредный для здоровья) нездоровий, непожиточний, шкідливий, вадливий; (неполезный) непожиточний; (о воде) нездоровий, негожий. -вый климат - нездоровий (шкідливий, вадливий) клімат, нездорове (шкідливе, вадливе) підсоння, (воздух) -ве повітря. -вая местность - нездорова місцевість. -вая пища - нездорова (непожиточна) їжа;4) (перен.: болезненный) нездоровий, х(в)оробливий, болісний. -вое любопытство - нездорова (х(в)ороблива) цікавість. -вое явление - х(в)оробливе явище.* * *нездоро́вий; ( больной) хво́рий, слаби́й, неду́жий -
17 охлаждать
и охолаживать охладить и охолодить холодити, охолоджувати, охолодити, (обычно о жидкости и переносно) остуджувати, остуджати, остудити, студити, простудити. [Яким зіллям бідне серце моє остудити? (Г. Барв.)]; (о помещении) холодити, вихолоджувати, вихолодити, вистуджувати, вистудити що. [Рипаєшся (часто отворяешь дверь) і хату тільки вихолоджуєш]. Влага -дает воздух - вільгість охолоджує повітря. Неуспех -дает рвение - невдача охолоджує запал (запопадливість). -дить запёкшиеся уста - охолодити смажні (в)уста. Охлаждённый - охолоджений остуджений, вистуджений.* * *несов.; сов. - охлад`ить1) охоло́джувати, охолоди́ти и поохоло́джувати, несов. похолоди́ти, схолоди́ти; ( остуживать) осту́джувати, остуди́ти и поосту́джувати2) перен. охоло́джувати, охолоди́ти; ( расхолаживать) розхоло́джувати, розхолоди́ти -
18 тревога
1) триво́га; ( беспокойство) неспо́кій, -спо́кою, занепоко́єння, непокі́й, -ко́ю, триво́жність, -ності; ( взволнованность) стриво́женість, збенте́ження; ( волнение) хвилюва́ння3) воен. и пр. триво́гавозду́шная \тревога — пові́тря́на триво́га
бить трево́гу — би́ти (дзвони́ти) на спо́лох, би́ти триво́гу (на ґвалт)
-
19 колебание
1) коливання, хитання, колихання, хилитання, (качание) гойдання. -ние земли - хитання землі. -ние листьев - колихання (хилитання, коливання) листя. -ние воздуха - коливання (колихання) повітря. -ние температуры - хитання температури. -ние цен - хитання цін;2) (нерешительность) вагання, (редко) вага, хитання, непевність (-ности). [Зникають геть зневіра та вагання (Грінч.). Вона (народня мова), не вважаючи на всякі хитання, вже починає брати гору (Єфр.). Гей ви, вороги! Ми не маєм ваги (Шевч.)]. Без -ния - без вагання, без хитання, без ваги (Шевч.), не вагаючись.* * *1) ( действие) колива́ння; хита́ння; колиха́ння, хилита́ння2) (перен.: неустойчивость, изменчивость) колива́ння, хита́ння3) (нерешительность, сомнение) вага́ння, хита́ння -
20 нечистый
прлг.I. 1) (с примесью) нечистий. [Нечиста пшениця, нечиста олія (Сл. Ум.)]. -тая масть - нечиста масть. -тая кровь - нечиста кров;2) нечистий, (грязный) брудний, (особ. с жидкой грязью) кальний, (загрязнённый) занечищений, (о мутной воде ещё) каламутний, (неопрятный) неохайний. [Нечиста (брудна) одежа) (Київщ.). Не шукає помислу брудного (Франко). Бидло те брудне (Франко). Спали мертвим сном на кальнім помості в казармі (Черкас.). Занечищена (каламутна) вода (Київщ.)]. -тое бельё - брудна (нечиста, чорна, кальна) білизна. [Ходить у чорній сорочці, бо не має в що змінитися (Звин.)]. -тое дело - нечиста (грязное: брудна) справа. -тое лицо - нечисте обличчя (лице). -тая совесть - нечиста совість, нечисте сумління. -тый на руку - на руку нечистий, хапкий, хаповитий. [На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий (Черкащ.). У нас люди хаповиті (Вовчанщ.)]. Быть -тым на руку - мати нечисті (не зовсім чисті) руки (пальці), бути хапким (хаповитим), мати довгу руку (лапу). [Гнат не зовсім має чисті пальці: не раз там крізь них і дещо чуже прослизнеться (Франко)];3) (скверный, дурной) нечистий. -тый воздух - нечисте повітря. -тый выговор - нечиста вимова. -тый дух - нечистий (дух); см. ещё ниже -тая сила б. -тое животное - нечиста тварина. -тая сила - а) (соб.) нечиста (вража) сила; б) (бес) нечистий (-того), (реже) нечиста (сила); (сбивающая с пути) блуд (-ду); срв.II. Нечистый. [Блуд напав (Брацл.)]. У нас -то (устар.) - в нас нечиста сила водиться (завелася), в нас нечисте місце.II. Нечистый, сщ. - нечистий (-того), лихий (-хого), (реже: нечистая сила) нечиста (сила), (чорт) чорт, дідько; срв.I. Нечистый 3 (-тая сила б). Знаться с -тым - см. Знаться.* * *1) прил. нечи́стийна ру́ку \нечистыйт (\нечистый тый) — на ру́ку нечи́стий (хапки́й), хапки́й, хватки́й
\нечистыйая си́ла — миф., нечи́ста си́ла
2) в знач. сущ. миф. нечи́стий, -ого; лихи́й, -ого
- 1
- 2
См. также в других словарях:
вологість повітря абсолютна — абсолютная влажность воздуха absolute air humidity *аbsolute Luftfeuchtiqkeit – кількість водяної пари в грамах, що міститься в даний момент в 1 м3 повітря … Гірничий енциклопедичний словник
ЗАПИЛЕНІСТЬ РУДНИКОВОЇ АТМОСФЕРИ (повітря) — запыленность рудничной атмосферы (воздуха) mine air dustiness Staubbelastung der Grubenwetter характеристика рудникової атмосфери за вмістом у ній твердих завислих частинок. Інколи використовується термін запиленість повітря . Для гігієнічної… … Гірничий енциклопедичний словник
кондиціонування повітря — кондиционирование воздуха air conditioning *Luftklimatisierung створення і підтримка параметрів повітряного середовища (т ри, відносної вологості, складу, швидкості руху і тиску повітря), найбільш сприятливих для роботи персоналу, обладнання і… … Гірничий енциклопедичний словник
повітряний — а, е. 1) Прикм. до повітря. || Який складається з повітря, зайнятий, заповнений повітрям. || перен. З малою вагою, невагомий. •• Пові/тря/на поду/шка заповнений повітрям із підвищеним тиском простір під катером, кораблем і т. ін., що дає їм… … Український тлумачний словник
гігроскопічність — гигроскопичность hygroscopicity (of rock) Hygroskopizität (der Gesteine) 1) Здатність кристалічних та аморфних тіл легко поглинати вологу з повітря, зволожуючись або розтікаючись при цьому. 2) Г. вибухових речовин здатність гідрофільних ВР… … Гірничий енциклопедичний словник
вологість газу абсолютна — влажность газа абсолютная absolute gas humidity *absolute Gasfeuchtigkeit масова кількість водяної пари, яка міститься в 1 кг сухого газу або в 1 м3 вологого газу за нормальних (чи стандартних) умов. Якщо газ містить максимально можливу кількість … Гірничий енциклопедичний словник
свіжість — жості, ж. 1) Властивість і якість за знач. свіжий. Свіжість продуктів. Свіжість білизни. •• Не пе/ршої сві/жості а) не дуже чистий; б) уже відомий, не дуже новий. 2) Чисте, прохолодне повітря; прохолода. 3) Гарний, здоровий вигляд. || перен.… … Український тлумачний словник
гідравлічна крупність частинок ґрунту — гидравлическая крупность частиц грунта hydraulic size of soil (ground) particles *hydraulische Größe der Bodenteilchen – швидкість рівномірного падіння даної важкої частинки ґрунту в досить великому об’ємі води, що перебуває в стані спокою.… … Гірничий енциклопедичний словник
забрудненість — ності, ж. Наявність бруду, забруднення (у 2 знач.). || Ступінь, міра забруднення чого небудь. Забрудненість атмосферного повітря … Український тлумачний словник
вологоємність гірських порід — влагоемкость rock s specific retention, rock s moisture capacity *Wasseraufnahmevermögen der Gesteine, Bergfeuchte, Wasserschlucken властивість г.п. вбирати та утримувати, зокрема в пустотах (порах, кавернах і тріщинах), воду. В. оцінюється за… … Гірничий енциклопедичний словник
коксівність вугілля — коксуемость угля cokeability of coal Kokungsfähigkeit der Kohle, Verkokungsfähigkeit здатність подрібненого вугілля до спікання, у відповідному температурному режимі без доступу повітря, з утворенням спеченого твердого продукту коксу. К.в.… … Гірничий енциклопедичний словник
